Який урок нам дав карантин у 2020 році, пов'язаний з епідемією covid-19?
Отже, несподівано, людство виявилося замкненим на карантин у своїх чотирьох стінах. І, якою б не була сумна ситуація, це найкращий час переосмислити деякі речі…
А саме:
- своє ставлення до здоров'я та гігієни. Здебільшого ми не цінуємо здоров'я: вживаємо неправильну їжу, часто їмо на ходу, куримо і зловживаємо алкоголем, не дотримуємося режиму, п'ємо недостатньо води, мало спимо і майже не рухаємося, будь-які недуги заїдаємо таблетками. У результаті наш імунітет каже нам: "Привіт!". Коронавірус, краще за всякі рекомендації МОЗ, навчив нас бережніше ставитися до свого організму;
- ставлення до природи. Зараз ми шалено сумуємо за затишними парками, тінистими алеями, шашликами в лісі в галасливій компанії. Але часто ми залишаємо після себе гори сміття та непогашені багаття, не кажучи вже про більш глобальні промислові забруднення атмосфери, води та ґрунту. На карантині природа хоч ненадовго позбулася нас. Хочеться сподіватися, що вирвавшись на волю після свого ув'язнення, ми не візьмемося з потрійною силою знищувати свій дім – нашу планету;
- потрібно більше цінувати своїх близьких. Зайняті на роботі з ранку до ночі, ми звикли бачитися з рідними та близькими ввечері, і то через призму своїх телефонів та планшетів. Ми перестали займатися дітьми, вважаючи, що їхнє виховання – це прямий обов'язок педагогів у дитячому садку та школі. Але зараз ми опинилися у колі своєї родини 24/7. Так, складно, часом нестерпно, іноді хочеться один одного просто вбити, зате карантин нагадав нам, як важливо приділяти час дітям, піклуватися про коханих і взагалі, вчитися бути в гармонії зі своїми близькими;
- турбота про старших. На жаль, перед цією хворобою найбільш уразливі люди похилого віку. Тільки зараз ми з жахом зрозуміли, наскільки беззахисними є наші літні батьки. І якщо вони далеко, то, без сумніву, перше, що ми зробимо після закінчення карантину – це поїдемо до них і міцно обіймемо;
- наша медицина. Ми звикли лаяти лікарів за некомпетентність, за неуважність та жадібність. Але зараз їхня праця на передовій викликає повагу. Варто пам'ятати, що такими лікарів зробила система, але їхня праця незамінна;
освіта дітей. Часто ми звинувачуємо вчителів, що дитина не встигає у школі. Бінґо! Карантин надав кожному батькові можливість стати учителем для своєї дитини самому. Добре виходить?
краса. Можливо, ми надто захопилися вдосконаленням своєї зовнішності. Однак карантин надів усім нам маски на обличчя, показавши тим самим, що душевна краса і усвідомленість набагато важливіше;
Ми думали, що ми господарі свого життя, можемо купити все і завжди, опинитися там, де хочемо будь-коли, але несподівано для себе виявилися практично відрізаними від звичного. Це час змін, час усвідомлення, що важливо, що немає, час переоцінки цінностей. Дуже хотілося б у це вірити!
Завжди, у кругообігу Вселенських та людських подій бувають злети та падіння нас, як виду. Пам'ятайте, що навіть після найглибшої та темнішої ночі настає яскравий світанок.
Все повернеться на свої кола. Мине час, і ми всі події, що відбуваються зараз, будемо згадувати як досвід, який зробив нас міцнішим і стійкішим.
Друзі, бережіть себе та Ваші родини.
ЗАВЖДИ ВАШ. СПОРТИВНО-ТАКТИЧНИЙ КЛУБ ARTMAX.